Керосин у дизельному паливі взимку: міфи, реальність і альтернативи

З настанням холодів багато водіїв дизельних автомобілів починають хвилюватися: чи заведеться двигун зранку, чи не загусне паливо, чи не постраждає паливна система. У таких розмовах дуже часто спливає стара й добре відома порада — додавання керосину в дизельне паливо при низьких температурах. Хтось чув про це від батька, хтось — від механіка в гаражі, а хтось — на форумах. Але навіщо це роблять, як це працює, і чи є кращі та безпечніші варіанти?

Розберемось, що відбувається з дизельним паливом у мороз, навіщо взагалі додають керосин, які ризики це несе для паливної системи, та які сучасні альтернативи існують сьогодні.

Щоб зрозуміти, навіщо в дизель додають керосин або антигель, потрібно спочатку розібратися, що стається з дизельним паливом при низьких температурах.

Дизельне паливо містить парафіни. При плюсових температурах вони розчинені в паливі й не створюють жодних проблем. Але коли температура падає нижче нуля, парафіни починають кристалізуватися. Спочатку паливо мутніє, а з подальшим зниженням температури стає густим, майже желеподібним.

Основні наслідки цього процесу:

• забивається паливний фільтр;

• ускладнюється прокачування палива;

• падає тиск у паливній системі;

• двигун погано заводиться або взагалі не запускається.

Саме тому літній дизель при морозах — одна з найчастіших причин проблем взимку.

Керосин має нижчу температуру застигання, ніж дизельне паливо. Якщо змішати ці дві рідини, загальна температура помутніння та застигання суміші знижується. Саме на цьому принципі й базується ідея додавання керосину.

Простіше кажучи, керосин робить дизель “більш рідким” у мороз. Він зменшує кількість парафінових кристалів або заважає їм злипатися у великі фракції, які й забивають фільтр.

Цей метод був особливо популярний:

• у радянські часи;
• у регіонах з дефіцитом зимового дизеля;
• серед власників старих дизельних двигунів.

📌 Вибір простий: або керосин, або шанс не завестися зранку.

Зазвичай керосин додають у пропорціях від 10% до 30% від об’єму дизельного палива, але в жодному разі не більше. Чим нижча температура, тим більший відсоток керосину потрібно додати до дизельного пального. В середньому є внегласне правило: 1 градус мінуса за вікном — додаємо 1% керосину.

Наприклад, якщо в бак залите літне паливо, яке починає загусати при -3 -5°С, то при температурі на вулиці -15°С частина керосину має бути не меншою за 10-15%. Але важливо розуміти, що єдиних правильних пропорцій не існує, і саме в цьому криється одна з головних небезпек методу.

Хоча керосин допомагає дизелю не густішати, він має й суттєві мінуси. Головна проблема — зниження мастильних властивостей палива.

Сучасні дизельні двигуни, особливо з системами Common Rail, дуже чутливі до якості палива. Насоси високого тиску та форсунки змащуються саме дизельним паливом. Керосин же змащує значно гірше.

Можливі наслідки регулярного додавання керосину:

• підвищений знос паливного насоса;
• зношування плунжерних пар;
• проблеми з форсунками;
• поява металевої стружки в системі;
• дорогий ремонт.

Для старих дизельних моторів з механічною апаратурою ризики менші, але вони все одно є.

Також керосин має інші характеристики згоряння, ніж дизель. При його додаванні:

• може зменшуватися цетанове число;
• двигун може працювати жорсткіше;
• зростає шумність;
• знижується потужність.

У короткостроковій перспективі це може бути непомітно, але при постійному використанні негативний ефект накопичується.

Сьогодні на ринку доступні спеціальні присадки — антигель для дизельного палива. Їх основне завдання — не розчиняти парафіни, а змінювати форму кристалів, щоб вони не забивали паливний фільтр.

Переваги антигелю:

• не погіршує мастильні властивості;
• безпечний для сучасних паливних систем;
• працює навіть у малих дозах;
• легко дозується;
• підходить для Common Rail.

Антигель додається до заправки або одразу після, але обов’язково до того, як паливо вже загусло.

Окрім керосину, інколи можна почути про інші «народні» методи:

📌  Бензин у дизельному паливі

Один з найнебезпечніших варіантів. Бензин різко знижує мастильні властивості та може швидко вивести з ладу паливну систему. Для сучасних дизелів — категорично не рекомендується.

📌  Гальмівна рідина

Міф, який досі живе. Вона не призначена для згоряння і може спричинити серйозні проблеми з двигуном.

📌  Спирт або ацетон

Можуть зв’язувати воду, але шкода для паливної апаратури значно перевищує користь.

Жоден із цих варіантів не є безпечним у довгостроковій перспективі.

Найпростіший і найнадійніший варіант — заправлятися зимовим дизельним паливом на перевірених АЗС. Воно вже має потрібні характеристики:

• знижену температуру фільтрованості;
• стабільну якість;
• відповідність стандартам.

У поєднанні з якісним антигелем це майже повністю знімає проблему запуску взимку.

При всіх недоліках керосин дійсно універсальний способ захисту дизельного палива від морозу. Є ситуації, коли саме він стає найбільш передбачуваним і гарантованим варіантом:

🔹при сильних і тривалих морозах;

🔹коли немає доступу до антигелю або зимового дизеля;

🔹під час непередбачуваних або аварійних ситуацій у дорозі.

У таких умовах керосин дозволяє швидко знизити ризик застигання палива та забезпечити роботу двигуна, коли інші варіанти недоступні. Саме тому його й досі вважають перевіреним часом методом. Водночас важливо пам’ятати, що це рішення варто використовувати обережно і ситуативно, а не на постійній основі.